Народ активно звалює з країни.

Це свідома політика нинішньої влади олігархів – Доброволець АТО

Зазвичай у громадському транспорті я зайвий раз по сторонах не дивлюся. Дивлюся в екран смартфону. ФБ, те, се… Ну, не оригінал, так.

Але вчора ввечері, зайшов в метро (Харків) і вирішив послухати музичку в навушниках, аби трохи різноманітніти надходження зовнішніх подразникив якимось позитивом.

Поки у вухах довбав техно-бас, без усілякого зацікавлення починаю розглядати рекламні аплікації на стінках вагону:

Кредити за 15 хвилин, розпродажи, лікування зубів, робота в Польщі.
Йду потихеньку по вагону — знижки, куйня-муйня, легальна робота в Польщі. Зарплата від 16 тис гривень.
Ну, таке.
Повзу далі. Навчання на комп’ютерних курсах, англійска мова, працевлаштування в Польщі — зарплата від 20 000 тис.
О! Вже веселіше. Але оформлення документів — 4500.
Ага, ясно.

Стоп! А нащо мені Польща?

Мені ні нащо. Але ж, дивись, як — погляд і підсвідомість за таку рекламу чіпляється.

Скотиняки — рекламщики польського працевлаштування. Ну, хай, заспокоююсь.

Виходжу на станції метро «Проспект Гагаріна». Будівля приміського вокзалу "Левада". На ній два самих великих рекламних банера: ліворуч — робота, навчання, ПМЖ в Європі, праворуч — такий здорровенний банерище — робота в Польщі.

— Во, мля — думаю. — Ось що святий безвіз робить!

Сідаю у тролейбус … Ну, ви здогадалися. У салоні рекламна розтяжка — «Офіціальная работа для строітєлєй в Польше». Причому, вона одна така на весь салон. Н-да…

Може, звісно, я просто раніше не помічав такого агресивного рекламування роботи в Польщі і закордоном взагалі, але це… Бо, якщо такої реклами купа, значить на неї є попит? І це Харків, де народ завжди був більше налаштований дриснути працювати на Росію. А що в західних областях з цим?

Нє, нє! Краще в Польщу з Харкова нехай люди їдуть, ніж до московитів. Це зрозуміло. В цьому плані — це позитив.

Але ж наявність великого попиту на роботу закордоном — це негатив! Це реальна ціна отим реформам і цій владі дволиких лицемірів і клінічних клептократів у вишиванках.

Народ активно звалює з країни. Хто на роботу в Польщу, хто на навчання, хто взагалі на ПМЖ. Проте, немає ніякої статистики цього процесу і ми навіть не розуміємо його масштабів.






Особисто я добре відчуваю це на прикладі своїх знайомих і особливо їх дорослих дітей. Ті, у кого діти ще не зовсім повиростали, кажуть доволі відверто — Віддав дитину на англійську (німецьку, французьку), Хай вчить. В цій клоаці все рівно нема що робити…

Знаєте, в мене складається таке враження, що це все свідома політика нинішньої влади олігархів. — Всі розумні, з незалежним мисленням і характером нехай їдуть звідси.

Совєти знищували таких людей та гноїли в таборах, усі нинішні діють інакше (прим. ред.).

Нехай залишиться цілковите і забите бидло, яке мовчки буде пахати на баріна за їжу.

Це політика, за якої в Україні скоро залишиться лише три касти: дуже невеличка каста олігархів — рабовласників, каста мусорів — наглядачів за рабами і, власне, самі раби.

Я, звісно утрирую і дещо гіперболізую майбутнє, але хіба не до такого становища ми наближаємося?

Світ поступово глобалізується. Це об’єктивний процес. І утримати людей голим патріотизмом в країні суцільної брехні, дволикості і зубожіння неможливо.

Люди шукають кращої долі, але за цієї влади краща доля в Україні буде лише у владних і білявладних покидьків. Всім іншим — «Робота в Польщі».

Тому, наголошую в черговий раз — ця ….. влада повинна піти. І чим скоріше, тим краще.

«Карфаген повинен бути зруйнований!»

Бо прийде час і не залишиться навіть тих, хто останнім вимкне світло у цій дірі.

Олександр РУЖАНСЬКИЙ

pochekun.net