Люди, згадуючи СРСР, як про щось гарне, мріють про те, що вже давно існує на Заході

Що нам треба в житті - як було в СРСР чи щось інше?

Бачив фото, як в Москві на початку 1990-х років звалили пам'ятник Дзержинському. І написи, як їм жалко, що таке відбувалося. Що отак валяли старе "добре" і "гарне" життя при срср...
І люди вирішили повернутися до старого, вбогого та безправного життя. І тому відновили пам'ятник. Обрали собі у владу крадіїв і корупціонерів. І скиглять, скиглять по СРСР...

І загальне скиглення за СРСР - як їм там було добре, не припиняється. Забулися дефіцити, пусті прилавки, черги абсолютно за всім необхідним. Забулася нескінченна брехня з усіх боків про "світле" майбутнє... Забулися анекдоти, преклоніння перед будь-яким виробом із-за кордону. Бо своє радянське, зроблене кривими руками, остогидло до самих країв. А закордонне все красиве, якісне. Забули як джинси коштували дві місячні зарплати? Забули що для того, щоб вижити, треба було чи красти, чи хабарі брати, чи на 2-3 роботах працювати? Бо однієї зарплати не вистачало ні на що.

Читайте ще: Україна перед вибором - Захід чи Росія. 22 пунктів, які дають повну характеристику Росії

Нинішня влада на Московії підсунула забаву для московитів (і наші в Україні дехто приєдналися) - до скиглення по срср. Це вигідно владі і відповідним політичним мафіям - подарувати сірій масі забаганку про "гарне" життя в срср. Бо це відволікає людей від проблем сьогодення. Воно не пускає вперед, зве до повернення в країну злиднів, голода, до кривавого терору та вбиства населення своєї країни.

Скиглити по срср - означає відволіктися від того, щоб спитати у влади куди діваються народні гроші, куди витрачаються. Чому влада не радиться з людьми як і куди витрачати, на що? Який контроль над всім існує?
Та хіба до того? Он у срср було "гарно"... Не до сьогодення.

Спрацьовує принцип брехні і замилювання відчуття реальності методом відволікання від дійсності...

Багато людей не хочуть думати, реально подивитися на життя... Бо СРСР ніколи не повернеться в тому самому вигляді. Ні в кращому, ні в гіршому. Ніяк і ніколи. Треба будувати сьогодення зараз.

Якщо відновляти срср, то треба копіювати все, що було. Але люди інші. Багато хто поїздив вже по світу, побачив, порівняв. Люди самі не захочуть ту вбогість і безправ'я, що були. Люди згадують щось гарне в минулому своєму житті, що було в них в ті часи. Але ні роки, ні те саме життя ніколи не повернути... А всю гидоту, яка тоді була і її було більше, аніж чогось гарного - люди самі того не захочуть...

В людей наче розум відібрало... Взагалі...
Люди самі не розуміють чого саме вони хочуть...

Вірніше вони думають, що розуміють. І під тим старим срср вони очікують соціальну справедливість, життя в достатку, відсутність корупції, відсутність злодіїв серед поліції, суддів, прокурорів, чиновників, депутатів, взагалі у владі. Але тоді розмова не про срср. Бо там не було справедливості, не було достатку (говорячи про основну масу людей), не було чесної міліції, суддів, прокурорів. Бо саме звідти в наше сьогодення перетікло оте все...

Достаток, відсутність корупції, майже повна відсутність хабарів, справеливість і рівність перед законом - це все вже побудовано на Заході. І саме це мають на увазі, коли кажуть, що ми хочемо в Європу. Бо там майже немає корупції, поліціянт не візьме хабар і перед законом всі рівні. Бо саме так у людей достаток і свобода вірити і говорити. Але цього ніяк не було при СРСР...

Рівнятися і прагнути треба до кращого. А не скиглити по гіршому в минулому...

А будувати щось нове і справедливе людям заважає власне небажання.

Справді, легше мріяти та скиглити, що раніш було гарно, кажучи,що зараз все погано. Особливо коли зарплати не вистачає на необхідне, пенсія мала сьогодні. Тоді забувають які зарплати були тоді, яку пенсію мали тоді, особливо колгоспники. Моя бабуся мала пенсію 5,25руб. Можна було вижити? Чомусь всі згадують скільки робітники заводів отримували. А інші люди? На 30-50 рублів пенсії на місяць можна було тоді жити, як було у багатьох? На 120 рублів зарплати тоді можна було вижити? А це саме ті цифри за статистикою, що і скільки люди отримували тоді...

Люди живуть без орієнтирів що робити далі, як жити, як будувати нове життя.

Багато хто залишає собі єдине - плакати по СРСР і мріяти, що там було краще))) Наділяючи ті ганебні часи намріяним, часто брехливим і вигаданим. І чомусь всі пропагують уявну велич і нібито хороше життя тоді. Але ніхто не згадує ту брехливу, криваву і утопічну ідеологію СРСР.

А що так? Адже повернутися в СРСР, значить повернути собі віру в побудову комунізму. А це що, можливо? ))))

Ви дійсно вірите в те, що людина, сповнена всіляких заздрощів, злоби, бажання сваритися, ненависті, зі всіма пороками, гріхами - така людина може побудувати щось нове, гарне, красиве і справедливе? Що людина, вся сповнена поганим, може будувати комуністичне суспільство? Цей рай на землі?
А чи ви не знаєте як намагалися будувати і що говорили комуністи тоді? А вони говорили, і вчили десятиріччами людей, що достатньо тільки щоб не було багатих, і в людей саме собою настануть переміни. Людям вже буде ні за чим красти, вбивати. Бо в них все є матеріальне. Вони казали, що матерія має першість. Всі дії людини від її матеріального забезпечення. Має достаток - вона не грабує, не вбиває, не робить нічого поганого. Якщо людина бідна, то вона тоді все те робить...
Ви дійсно готові в це вірити і з таких розрахунків будувати гарне життя? Вбиваючи всіх багатих навколо себе і всіх незгодних? Бо саме це заохочували комуністи...

Читайте ще: Купівля-продаж посад на вибір в Україні чи злочинні дії чиновників і депутатів

Саме тому, що люди не хочуть подумати і помислити хоч трохи над своїм життям, над тим як будувати свою країну. Вони вірять всім брехунам і популістам. І на виборах обирають брехунів, хто їм пообіцяє найбільш красиве життя.

На останніх виборах ніхто навіть не вимагав від брехунів пояснити як вони саме будуть будувати те солодке життя. Яким шляхом будуть знижувати комунальні платежі, звідки візьмуться гроші вчителям по $4000 зарплати, яким чином буде подолана бідність. А зарплати і пенсії сягнуть небувало високих висот... Як влада буде жити без кортежів, без власних благ, як вони побудують соціальну рівність і владу без кумів... І яким чином вони досягнуть того, що всі стануть президентами...

Люди мріють, уявляють собі, що ось оцей вже кандидат точно принесе їм краще життя на блюдечку... А їм самим і робити нічого не треба. Їм все принесуть готове вже і одного разу вони прокинуться в країні, де скінчилася епоха бідності.
А прокидаються там, де ще гірше і гірше стає. Бо обирають брехунів і злодіїв... І так кожного разу...

Не набридло жити в омріяній примарній дійсності?